пробивати дорогу

См. также в других словарях:

• пробивати — а/ю, а/єш, недок., проби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері,… …   Український тлумачний словник

• пробиватися — а/юся, а/єшся, недок., проби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) чим, по чому, крізь що, через що, серед чого і без додатка. З труднощами проходити, пробиратися куди небудь; прокладати собі дорогу, шлях, долаючи перешкоди. || перен. Ламаючи опір… …   Український тлумачний словник

• проходити — I див. проходжувати. II джу, диш, недок., пройти/, пройду/, про/йдеш, док. 1) неперех.Іти, пересуватися кроками; крокувати. || Пропливати в морі, річці і т. ін. (про риб). || Їхати, скакати верхи де небудь. || Переміщатися де небудь (про поїзд,… …   Український тлумачний словник

• прокладати — 1) = прокласти (дорогу, стежку утворювати, ідучи, їдучи, їздячи), торувати, у[в]торовувати, у[в]торувати, у[в]бивати, у[в]бити, пробивати, пробити, топтати, протоптувати, протоптати, у[в]топтувати, у[в]топтати, витоптувати, витоптати (часто… …   Словник синонімів української мови